ПОРАДИ ПСИХОЛОГА БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Основні поради щодо режиму дня:
- 12 годин сну з урахуванням обіднього (1 – 1,5 год.) для поновлення сил.
- Після школи не спішіть садити дитину за уроки, необхідно 2-3 години відпочинку ( обідній сон). Найпродуктивніший час для приготування уроків з 15 до 16 години. Заняття ввечері безрезультатні, завтра доведеться все починати спочатку.
- Не примушуйте дитину готувати уроки за один раз. Після 20 хв. занять необхідні 10 – 15 хв. „перерви”.
- Під час приготування уроків не сидіть над дитиною, давайте їй можливість працювати самостійно, але якщо буде потрібна ваша допомога наберіться терпіння. Спокійний1 тон та підтримка ( „Не хвилюйся, все вийде”. „Давай розберемося разом”, „Я тобі допоможу”), похвала, навіть якщо щось не виходить, необхідна.
Якщо ви будете дотримуватись вище указаних побажань у вихованні, ваша дитина виросте врівноваженою та спокійною.
Рекомендації щодо виховання.
1.Виявляйте свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що ви любитимете її завжди, за будь-яких обставин. Але слідкуйте за тим, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність, установіть чіткі межі дозволеного і завжди неухильно дотримуйтеся встановлених заборон і дозволів.
2.Повірте у неповторність та оригінальність вашої дитини, у те, що вона унікальна, єдина така у світі. Вона не може бути чиєюсь копією, зокрема вашою. Тому не варто вимагати від дитини повторення ваших здібностей і талантів. Дайте право своїй дитині прожити власне життя і досягти своїх результатів, своєї мети.
3.Приймайте дитину такою, якою вона є, зі всіма своїми вадами та чеснотами. Підкреслюйте її сильні сторони, але її вчинки оцінюйте об’єктивно. Оцінюйте не саму дитину, а тільки її вчинок. Частіше хваліть дитину за її досягнення, порівнюйте їх з попередніми досягненнями самої дитини, але ні в якому разі не з досягненнями інших дітей.
4.Дайте вашій дитині більше самостійності, не забирайте у неї право на помилку, адже, виправляючи свої помилки дитина вчиться. Краще порадьте їй, як вчинити правильно, й обов’язково аргументуйте свої думки. Розкрийте дитині наслідки її майбутнього вчинку і потім надайте право вибору.
5. Ніколи не погрожуйте дитині, просто розкажіть їй, що ви змушені будете зробити в тому разі, якщо вона обере небажаний для неї і для оточення спосіб поведінки. Завжди дотримуйтесь цього рішення, якщо вже його прийняли. Каяття дитини прийміть з радістю, з полегшенням, але покарання не варто відмінювати, адже вчинок уже зроблено, і покарання теж буде заслуженим. Покажіть і розкажіть дитині , як важко вам тепер це робити, і радійте разом з дитиною з того, що більше вам ніколи не доведеться її карати, бо вона зрозуміла свою неправду.
6. Дотримуйтесь єдності вимог у сім’ї , інакше дитина навчиться пристосовуватися і обманювати.
7. Ніколи не з’ясовуйте стосунків у присутності дитини. Виникнення дитячих неврозів має тісний зв’язок із негативною дією сварок між батьками у присутності дітей.
8. Чітко встановіть права та обов’язки дитини у сім’ї (відповідно до її віку та можливостей), покажіть її, що вона рівноправний член родині також має право брати участь у сімейній раді.
9. Не соромтеся визнати перед дитиною свою помилку чи неправоту, попросити у неї вибачення. Покажіть їй, що ідеальних людей не існує і ви теж можете помилятися.
10. У спілкуванні уникайте наказових форм дієслів.
11.У конфліктній ситуації уникайте „ти-висловлювань”, замінюючи їх „я-висловлюваннями”: Ти завжди кричиш на мене! – Я дуже хочу, щоб на мене не кричали, бо я тоді погано розумію, чого від мене вимагають.
Ти знову розкидав іграшки! – Я так втомилася на роботі, невже мені доведеться ще й іграшки складати? Здається, це твій обов’язок.
Ти не любиш мене! – Я знаю, що ти мене любиш, просто зараз трохи сердишся на мене, давай вибачимо один одному і помиримося.
12.Демонструйте оптимізм. Виражайте впевненість у хорошому результаті, у можливостях дитини – цим ви укріплюєте віру дитини в себе, сприяєте її позитивному ставленню до світу і оточення, зміцнюючи її психічне здоров’я.
Ці невеликі поради у вихованні зроблять навчання в школі радісним і приємним для вас і вашої дитини на довгі роки.
Щасливого і радісного вам спілкування. Нехай ніколи не покидає тісне порозуміння між вами. Завжди пам’ятайте слова „Важкі діти – ті, в яких немає душевного контакту з дорослими”
Кiлькiсть переглядiв: 7