Рекомендації батькам

Рекомендації батькам щодо виховання.

1.Виявляйте свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що ви любитимете її завжди, за будь-яких обставин. Але слідкуйте за тим, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність, установіть чіткі межі дозволеного і завжди неухильно дотримуйтеся встановлених заборон і дозволів.

2.Повірте у неповторність та оригінальність вашої дитини, у те, що вона унікальна, єдина така у світі. Вона не може бути чиєюсь копією, зокрема вашою. Тому не варто вимагати від дитини повторення ваших здібностей і талантів. Дайте право своїй дитині прожити власне життя і досягти своїх результатів, своєї мети.

3.Приймайте дитину такою, якою вона є, зі всіма своїми вадами та чеснотами. Підкреслюйте її сильні сторони, але її вчинки оцінюйте об’єктивно. Оцінюйте не саму дитину, а тільки її вчинок. Частіше хваліть дитину за її досягнення, порівнюйте їх з попередніми досягненнями самої дитини, але ні в якому разі не з досягненнями інших дітей.

4.Дайте вашій дитині більше самостійності, не забирайте у неї право на помилку, адже, виправляючи свої помилки дитина вчиться. Краще порадьте їй, як вчинити правильно, й обов’язково аргументуйте свої думки. Розкрийте дитині наслідки її майбутнього вчинку і потім надайте право вибору.

5. Ніколи не погрожуйте дитині, просто розкажіть їй, що ви змушені будете зробити в тому разі, якщо вона обере небажаний для неї і для оточення спосіб поведінки. Завжди дотримуйтесь цього рішення, якщо вже його прийняли. Каяття дитини прийміть з радістю, з полегшенням, але покарання не варто відмінювати, адже вчинок уже зроблено, і покарання теж буде заслуженим. Покажіть і розкажіть дитині , як важко вам тепер це робити, і радійте разом з дитиною з того, що більше вам ніколи не доведеться її карати, бо вона зрозуміла свою неправду.

6. Дотримуйтесь єдності вимог у сім’ї , інакше дитина навчиться пристосовуватися і обманювати.

7. Ніколи не з’ясовуйте стосунків у присутності дитини. Виникнення дитячих неврозів має тісний зв’язок із негативною дією сварок між батьками у присутності дітей.

8. Чітко встановіть права та обов’язки дитини у сім’ї (відповідно до її віку та можливостей), покажіть її, що вона рівноправний член родині також має право брати участь у сімейній раді.

9. Не соромтеся визнати перед дитиною свою помилку чи неправоту, попросити у неї вибачення. Покажіть їй, що ідеальних людей не існує і ви теж можете помилятися.

10. У спілкуванні уникайте наказових форм дієслів.

11.У конфліктній ситуації уникайте „ти-висловлювань”, замінюючи їх „я-висловлюваннями”: Ти завжди кричиш на мене! – Я дуже хочу, щоб на мене не кричали, бо я тоді погано розумію, чого від мене вимагають.

Ти знову розкидав іграшки! – Я так втомилася на роботі, невже мені доведеться ще й іграшки складати? Здається, це твій обов’язок.

Ти не любиш мене! – Я знаю, що ти мене любиш, просто зараз трохи сердишся на мене, давай вибачимо один одному і помиримося.

12.Демонструйте оптимізм. Виражайте впевненість у хорошому результаті, у можливостях дитини – цим ви укріплюєте віру дитини в себе, сприяєте її позитивному ставленню до світу і оточення, зміцнюючи її психічне здоров’я.

Ці невеликі поради у вихованні зроблять навчання в школі радісним і приємним для вас і вашої дитини на довгі роки.

Щасливого і радісного вам спілкування. Нехай ніколи не покидає тісне порозуміння між вами. Завжди пам’ятайте слова „Важкі діти – ті, в яких немає душевного контакту з дорослими”

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

· Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом.

·Продумайте режим дня та суворо його дотримуйтесь.

· Не підганяйте дитину, бо розрахувати час - це ваш обов’язок.

·Організуйте робоче місце дитини (щоб дитині було зручно, нічого не відволікало).

-Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. В цей час головними мають бути справи дитини, її біль, радощі.

· Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли її щось турбує.

У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі питання щодо виховання дитини вирішуйте без неї.

· Пам’ятайте, що діти 6-7 років люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Це їх заспокоїть, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути й відпочити. Ваша доброзичливість допоможе їм у цьому.

Як допомогти дитині включитися у навчальний процес?

Гештальт-терапевтка та експертка ГС «Освіторія» Ірина Плешакова розповідає про 5 простих кроків.

Крок № 1. Будьте для дитини стабільним дорослим

Психіка дітей і підлітків має величезний резерв самовідновлення і саморегуляції. Більшість дітей повертаються до норми після травматичної події без професійної допомоги психологів просто завдяки підтримці і турботі близьких.

Тому важливо пам’ятати: діти повністю відчувають емоційний стан дорослих, навіть якщо дорослі про це не говорять. Дорослий (на думку дитини) є стабільною опорою і захистом і формує модель для наслідування, правильної поведінки і емоційної регуляції. Тому якщо ви бачите, що дитина занадто знервована — варто стабілізувати власний емоційний стан.

Крок № 2.
Створіть для дитини безпечне місце

Дуже складно зосередитися, коли навколо тебе купа людей. Тому необхідно створити для дитини місце, де вона могла б навчатися. Це може бути кухня або куток у загальній кімнаті. Головне — не відволікати дитину, не обговорювати у цей час війну, не дивитися новини. Ідеально — залишити учня або ученицю самими у приміщенні.

Крок № 3.
Організуйте рутину

Звична діяльність допомагає впоратися з тривогою. Вчіться домовлятися з дитиною і встановлюйте разом прості й зрозумілі правила. Наявність домовленостей окреслює кордони і допомагає взаємодіяти. А сталий розклад навчання дуже у цьому допомагає.

Крок № 4.
Встановлюйте ліміти і дисципліну у поведінці як і в довоєнний час

Підліткам, та й усім дітям, необхідні межі та впевненість у тому, що дорослі довкола як і раніше здатні захистити його. Встановлюйте зони, де дитина може сама планувати і контролювати свою діяльність. Підлітки самі мають відчувати зону свого контролю. Тож якщо дитина хоче самостійно обирати місце, де вона продовжить навчання — дослухайтесь до неї. Сьогодні чимало організаційвідкрилидоступ до онлайн уроків, тож дайте дитині можливість обрати.

Не рятуйте дитину у повсякденних труднощах. Уміння вирішувати життєві проблеми знадобиться їй у майбутньому. Навчіть дитину робити висновки та передбачати наслідки своїх дій. Навіть в умовах війни.

Крок № 5.
Вчіть дитину впевненості у собі та своїх діях

Самооцінка включає дві складові: мої переконання про себе і те, що, як на мене, інші думають про мене. Розвиток почуття власної гідності дитини — тривалий і безперервний процес, який буде найуспішнішим, якщо дотримуватися таких правил:

· Виявляйте інтерес до дитини та заохочуйте її розповідати про себе.

· Хваліть дитину. Похвала — це найшвидший шлях до підвищення самооцінки дитини.

· Наголошуйте на унікальності дитини, не порівнюйте її з іншими. Порівняння знижують почуття власної гідності.

· Створюйте ситуацію успіху дитини, дозвольте їй допомагати вам або іншим.

· Не забувайте обіймати дитину і казати їй, що ви її цінуєте, що вона важлива для вас, що вам подобається разом проводити час.

· Будьте обережні з критикою, оцінюйте поведінку, але не дитину.

· Будьте поруч із дитиною, коли їй погано. Допоможіть їй впоратися з почуттями та емоціями, підкажіть, як подолати неприємні відчуття.

· Визнавайте свої помилки, переконуйте дитину в тому, що всі іноді помиляються, адже це частина життя. Вибачайтеся перед дитиною, якщо ви зробили щось не так. Вибачення та вміння визнавати свої помилки свідчить не про слабкість людини, а про її впевненість у собі.